ПАТЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОШУК ДЛЯ ОБ'ЄКТІВ З ГАЛУЗІ МІКРОБІОЛОГІЇ

29.12.2017

 В статті розкрито проблеми інформаційного пошуку для винаходів в галузі мікробіології та шляхи їх вирішення, зроблено загальний огляд джерел інформації, описані переваги та недоліки деяких з них.

Мікроорганізми як об'єкти винаходу

Мікроорганізми як об'єкти патентного права є одними з найстаріших об'єктів, яким надається патентна охорона. Достатньо зазначити патент на винахід Луї Пастера 1873 року з використанням мікроорганізмів - спосіб ферментування пива .

До мікроорганізмів належать мікроскопічні живі організми, такі як бактерії, віруси, фаги, мікроскопічні водорості, мікроскопічні гриби, розмір яких становить 0,5-5,0 мкм. Значення цих організмів для народного господарства (промисловості, медицини) важко переоцінити. Мікроорганізми використовують для переробки нафтових забруднень, фіксації метану в шахтах, у харчовій промисловості, в медицині, у сільському господарстві при виготовленні органічних добрив, силосуванні кормів, виготовленні гербіцидів тощо. Широко відомий підхід для одержання нових штамів мікроорганізмів - модифікація мікроорганізмів, що дозволяє значно підвищити ефективність їхнього використання в усіх галузях промисловості.

Отже, є очевидною велика зацікавленість в одержанні нових мікроорганізмів, корисних для людини. Відповідно, винахідницька діяльність в цій галузі є досить активною. Одержати новий штам мікроорганізму з неочевидними властивостями можна також випадково, як сторонній продукт іншого процесу, проте зазвичай винахідники діють цілеспрямовано, реалізуючи певні задуми. В останньому випадку перед плануванням великої експериментальної роботи або проекту надзвичайно важливим є проведення підготовчої роботи, а саме - здійснення патентно-інформаційного пошуку в даній галузі і аналіз отриманих даних. Такий підхід дозволяє уникнути повторення (дублювання) існуючих винаходів і відповідно уникнути витрат коштів на винахід вже відкритих об'єктів.

Для того, щоб визначити, яким чином проводити патентно-інформаційний пошук для об'єктів з галузі мікробіології, слід звернутися до Правил складання і подання заявки на винахід і з'ясувати, якими ознаками має бути охарактеризований зазначений об'єкт в заявці на винахід. Характеристику штаму мікроорганізму, тобто необхідні і достатні суттєві ознаки, що дозволяють однозначно ідентифікувати мікроорганізм, можна знайти у п.12. Правил складання. Зазвичай це культурально-морфологічні, фізіолого-біохімічні характеристики, маркерні характеристики: генетична, антигенна, біохімічна, фізіологічна; біотехнологічні характеристики: назва та/або характеристика корисної речовини, яку продукує культура та багато інших (п.12.1.2. Правил складання). Слід зазначити, що із перерахованих в Правилах складання характеристик заявник як фахівець в даній галузі обирає сам необхідні і достатні ознаки.

Слід також звернути увагу на те, що Правила складання вимагають розкриття можливості одержання штаму мікроорганізмів шляхом детального опису способу його одержання таким чином, щоб фахівець у відповідній галузі міг реалізувати винахід за описом. У випадку неможливості розкрити спосіб одержання або в ситуації, коли заявник з певних причин не хоче розкривати спосіб одержання штаму, Правилами передбачена можливість надання відомостей про депонування заявленого штаму мікроорганізму в офіційній колекції - депозитарії (п.12.2.3.-12.2.5. Правил складання).

Крім того, необхідно зазначити, що обсяг прав, який надається патентом, визначає формула винаходу. Відповідно, формула винаходу визнається такою, що виражає суть винаходу, якщо вона містить сукупність його суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату (пп.7.1.1., 7.1.3. Правил складання). Для мікроорганізму - це його видова і родова назва, у разі депонування - депозитарний номер і абревіатура офіційної колекції, а також сполука, яку він продукує. Отже, для того, щоб здійснити адекватний патентно-інформаційний пошук необхідно врахувати вимоги Правил складання до характеристики об'єкта у формулі винаходу, а також до способу його одержання.

Особливості патентно-інформаційного пошуку для мікробіологічних об'єктів

Можна впевнено стверджувати, що від якості проведеного інформаційного пошуку залежить майбутнє нової розробки, її наукова і комерційна цінність. Причому мають значення як попередні оглядові роботи в заданому напрямку, так і подальші пошукові етапи.

Одна з проблем пошуку полягає в особливостях зазначення мікроорганізма як об'єкта винаходу в літературних джерелах та патентних документах. Так, наприклад назва штаму може записуватися в різний спосіб з використанням скорочень, а назви мікроорганізмів під час друку патентних документів можуть трансформуватися з заміною або втратою літер, відповідно зміною як назв штамів, так і назв поживних середовищ, що використовують для отримання мікроорганізмів. Тобто, рівень техніки може включати подібні мікробіологічні об'єкти з подібними властивостями й способами отримання, але з різними назвами. Подібні мікроорганізми можуть використовуватися в зовсім різних галузях промисловості, що теж є проблемою для пошуку.

Як приклад можна навести бактерію Bacillus subtilis (B. Subtilis), яка спочатку мала назвуVibrio subtilis, далі вона стала зустрічатися під назвою Bacillus natto,а в українському написанні - бацилюс субтіліс, сінна паличка. Для отримання штамів Bacillus subtilis використовують поживне м'ясопептонне середовище, яке також називають м'ясопептонним агаром або м'ясопептонним бульйоном. Скорочені назви відповідно МПС, МПА, МПБ. Проблемою також може бути і склад поживних середовищ, що може значно варіювати, незважаючи на подібні назви самих середовищ. Внаслідок того, що B. subtilis є продуцентом різних ферментів - протеаз, амілаз, амінокислот та полісахаридів, діапазон застосування штамів цих мікроорганізмів досить широкий. Продукти біосинтезу B. subtilis використовують як компоненти миючих засобів, для обробки шкір, як пептидні антибіотики, як компонент препаратів для біозахисту рослин, також для лікувально-профілактичного медичного застосування.

Вказані особливості даних об'єктів зумовлюють неможливість обмежитися під час пошуку лише одним терміном, необхідно використовувати синоніми, латинські і традиційні назви, застосовувати логічні оператори урізання.

Вважають, що найбільш великим сховищем інформації про сучасні і давні промислові розробки (винаходи) є патентні джерела (бази патентних відомств, інші бази патентної інформації). Дійсно, ці бази вміщують набір різних відомостей, які завдяки певній класифікації патентних документів можна отримати, систематизувати за певними критеріями, що дозволяє успішно аналізувати досить великі об'єми патентної інформації.

Як правило, для проведення патентного пошуку використовують інтернет-сервіси, що містять загальну (уніфіковану) інформацію, представлену великими патентними відомствами. Такими є пошукові портали Європейського патентного відомства (ЄПВ) - esp@cenet, Всесвітньої організації інтелектуальної власності - patentscope.wipo.int або більш спеціалізовані бази даних, такі як www.lens.org наукової спільноти Австралії. Також досить ефективно можна використовувати патентні інформаційні ресурси окремих країн, наприклад, патентного відомства США - http://www.uspto.gov/, Німеччини - http://www.depatisnet.de/, Великобританії http://www.patent.gov.uk/, Канади - http://www.cipo.gc.ca/, Китаю - http://www.cpo.cn.net/, Франції - http://www.inpi.fr/, Японії - http://www.jpo.go.jp/ тощо. Ці пошукові інструменти достатньо відомі, досить прості в роботі, але мають певні особливості, на які необхідно звернути увагу.

Так, в пошуковому порталі ЄПВ esp@cenet, а саме у розділі Smart Search можна проводити пошук не тільки по патентним документам, але "піднімати" непатентні документи з кодом XP.

Пошукові можливості інформаційних ресурсів мають обмеження, наприклад «стоп-слова» FOR, WITH, THE, BUT, OF, ANY та ін., або за кількістю ключових слів, які вводять в пошукове поле, або загалом в усі поля. Наприклад, в esp@cenet пошукові терміни не можуть перевищувати 10 символів у одному полі, або 20 в усіх полях з використанням 19 логічних операторів. При виконанні пошуку можна використовувати оператори логічного зв'язку AND (та), OR (або) та NOT (не), оператори відстані термінів у запиті - Т1, Т2 і т.д., оператори урізання слів чи підстановки символів у словах - «*» або « ? », або « # ». Усі ці інструменти, як правило, описані в інструкціях з користуванню ресурсами.

Слід зазначити, що всі патентні документи для зручності класифікують індексами Міжнародної патентної класифікації (IPC), проте деякі країни паралельно мають свої власні системи патентної індексації. Так, наприклад, Американська патентна класифікація (USPC) або Японська (F-Terms) є більш конкретними, більш детальними, що дозволяє значно ефективніше проводити пошук в масивах патентної документації цих країн. Для зручності на сайтах вказаних патентних відомств існують сервіси відповідності МПК-індексів класам Американської та Японської класифікацій.

Також слід зауважити, що в порталі esp@cenet патентні документи також паралельно прокласифіковано за двома індексними системами - IPC (Міжнародна патентна класифікація) та СРС (Об'єднана патентна класифікація, створена на основі IPC та USPC). Причому СРС має подібну до ІРС структуру, але є більш детальною, що дозволяє отримати кращі результати при виконанні пошуку. Класифікації ІРС та СРС мають спеціальний індекс для класифікації мікроорганізмів - C12R, що частіше використовують як зв'язаний, тобто неосновний, індекс коли заявляють спосіб з використанням мікроорганізму, а також як основний індекс, якщо об'єктом винаходу є власне мікроорганізм.

Треба розуміти, що в патентних джерелах фіксують переважно інформацію саме для процедури патентування, тобто лише те, що забезпечить законні підстави для отримання патенту. Аспекти, які стосуються методичного забезпечення, фізіології або систематики мікроорганізмів не обов'язково будуть достатньо розкриті в таких джерелах. Такі подробиці не розкривають тому, що вважають їх загалом «відомими середньому спеціалісту в даній галузі», а варіанти їх "очевидними" або «несуттєвими для отримання технічного результату», або ж не висвітлюються з якихось інших причин. Таким чином ми не можемо впевнено покладатися лише на патентні джерела для проведення інформаційно-аналітичних робіт щодо мікробіологічних об'єктів.

Особливості інформаційного пошуку для мікробіологічних об'єктів в мережі Інтернет

Якщо з пошуком за патентними джерелами ситуація більш-менш зрозуміла, тобто існує багато патентних ресурсів як виділеної (сайти патентних відомств), так і загальної патентної інформації, то стосовно непатентних джерел ситуація дещо складніша. Насправді не існує єдиного ресурсу непатентної літератури. Найбільш наповненими є комерційні або некомерційні портали, де зібрані здебільшого періодичні видання та наукові монографії. Також існують наукові сайти як персональні, так і колективні, сторінки наукових конференцій, тематичних з'їздів, де є інформація у вигляді доповідей, повідомлень, протоколів, прописів. І саме ця інформація може виявитися найбільш актуальною, тобто рівнем техніки щодо об'єкта в галузі мікробіології.

Таким чином, можемо констатувати, що умовно Інтернет є загальним сховищем інформації, але універсального інструменту для пошуку та обробки її, нажаль не існує. Звісно, стрімкий розвиток інформаційних технологій вивів процес проведення інформаційно-аналітичних робіт на новий рівень. Використання спеціальних ресурсів пошуку та обробки інформації в рази скорочує та взагалі робить реальним проведення великого спектру операцій, таких як кластерування по різним критеріям, переклад, трансформацію текстових, цифрових, зображених об'єктів тощо.

Проте, слід зауважити, що яким би наповненим не був той чи інший ресурс, різні об'єкти пошуку потребують своїх алгоритмів, підходів як для безпосередньо пошуку, так і для аналізу знайденого. Тобто, працюючи з таким інструментом як звичайний Google ефективніше використовувати сторінку розширеного пошуку або сторінку спеціального пошуку scholar.google.com і задавати конкретні ознаки об'єкту.

Також треба мати на увазі, що деякі символи є пошуковими допоміжними операторами, тому спеціальне їх використання допомагає під час пошуку, а випадкове їх потрапляння спотворює запит та результати. Так, наприклад, «-» перед ключовим словом означає видалення цього слова з запиту, «-» або «_» між словами - близько зв'язані слова, тобто ключові слова, розміщені в тексті поруч; «+» перед ключовим словом означає пошук варіантів веб-сторінок з цим словом у назві, «+» між словами з проміжком означає об'єднуючий оператор; # перед словом - пошук хештегів; фраза, що розміщена у «» буде у результатах пошуку в такому ж порядку слів й саме така фраза, що може як уточнити пошук, так і обмежити; (*) замінює будь-яке слово в запиті.

Також необхідно зважати на особливості компонування пошуковими системами показаних результатів. Наприклад, Google враховуює не релевантність документів, а індекс кількості переглядів.

Ефективним є використання загальних ресурсів непатентної літератури. Наприклад, одним з найповніших порталів серед некомерційних ресурсів є портал http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ NCBI (Національного центру біотехнологічної інформації США). За допомогою такого типу ресурсів можна не тільки знайти необхідні документи, а й вийти на ресурс-зібрання за необхідною тематикою, де, як правило, існує спеціальний інструмент пошуку, що дасть більш повні результати.

Інформаційний пошук у відкритих джерелах колекцій (депозитаріїв) мікроорганізмів

При проведені пошуково-інформаційних робіт в галузі мікробіології важливе місце займають такі інформаційні ресурси як Інтернет-сайти колекцій (депозитаріїв). Слід зауважити, що вирізняють окремо депозитарії, де депонують штами з метою здійснення патентної процедури (в Україні це три установи: Інститут мікробіології та вірусології НАНУ, Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб МОЗ, Державний науково-контрольний інститут біології і штамів мікроорганізмів Мінагрополітики України) та відкриті колекції біологічного матеріалу при установах, де здійснюють депонування за науковим або комерційним призначенням.

Кожен депозитарій має свою систему позначень штамів, наприклад Інститут мікробіології та вірусології НАН України позначає депоновані мікроорганізми абревіатурою "ІМВ", а Всеросійська колекція промислових мікроорганізмів - "ВКПМ". Перелік назв депонованих мікроорганізмів можна дізнатися або безпосередньо на сайті депозитарію, або ж з ресурсів-зібрань. Наприклад, на сторінці http://www.bacterio.net/-collections.html ресурсу www.bacterio.net/, що є номенклатурним бактеріологічним інформаційним зібранням, в абетковому та хронологічному порядку зафіксовані переліки назв або номенклатурних змін, що опубліковані у великому зібранні по даній тематиці InternationalJournalofSystematicandEvolutionaryMicrobiology (InternationalJournalofSystematicBacteriology - попередня назва, що й досі іноді використовується).

Слід зауважити, що деякі ресурси містять інформацію про мікроорганізми лише конкретної країни або конкретної групи мікроорганізмів, а деякі є зібранням як інформації про національну колекцію, так і загальнодоступної з багатьох джерел. Загалом, використовуючи подібні ресурси, можна отримати інформацію про назву, синоніми, депозитарний номер або інші номери цього штаму, умови отримання, середовище для його культивування, галузь застосування. При використанні подібних ресурсів слід звертати увагу на специфіку колекції. Так, наприклад, сайт Національної колекції промислових мікроорганізмів Індії http://www.ncl-india.org/files/NCIM/ вміщує інформацію про штами лише непатогенних мікроорганізмів (5000 позицій штамів водоростей, бактерій, грибів та дріжджів), які мають промислове значення.

Колекція мікроорганізмів Великобританії http://www.ncimb.com, що налічує більше 10 000 штамів, додатково містить посилання на наукову літературу або патенти щодо певних штамів. Також більш розширену інформацію щодо депонованих культур можна отримати з сайту Німецької колекції мікроорганізмів (біля 50 000 пунктів) http://www.dsmz.de/catalogues/catalogue-microorganisms/new-accessions.html, проте тут відсутній інструмент пошуку. Колекція представлена у вигляді переліку з посиланнями на додаткову інформацію. Подібним чином виглядає перелік на сайті Української колекції депонованих штамів (біля 600 штамів) http://www.imv.kiev.ua/images/doc/catalog/dep_catalog.pdf. Всю інформацію подано загальним списком.

Більш досконалими з точки зору дослідження і проведення пошуку є сайти, де інформацію подано у вигляді розгорнутого досьє з позначенням номенклатурного місця та з посиланнями на наукові джерела. Наприклад, бельгійський сайт http://www.straininfo.net/.

Особливе місце серед інформаційних ресурсів в галузі мікробіології займає Глобальний каталог мікроорганізмів http://gcm.wfcc.info/ Всесвітньої федерації колекцій культур, що є багатопрофільною комісією Міжнародної спілки біологічних наук. База вміщує біля 400 тис. найменувань штамів з 43 країн світу. В порталі є можливість проводити пошук в спрощеному режимі, використовуючи лише назву штаму та його номер, або ж у розширеному форматі, використовуючи назву, номер, тип, географічне походження, автора, культиваційні параметри тощо. Також є можливість провести пошук окремо по непатентним публікаціям та патентам.

Висновки

1. Інформаційно-пошукові роботи щодо мікроорганізмів як об'єктів винаходу потребують специфічних підходів у зв'язку з великими обсягами інформаційного масиву і залежать від поставлених задач.

2. Для отримання загальної характеристики про об'єкт необхідно використовувати декілька ресурсів, завдяки чому можна з'ясувати таксономічне положення, назви, поширення та рівень промислового чи наукового застосування.

3. Для встановлення місця мікробіологічного об'єкта в рівні техніки з метою проведення процедури патентування або для отримання інформації щодо найбільшого спектру характеристик певного штаму необхідно використовувати поетапне вивчення інформаційних масивів з застосуванням найбільш ефективних алгоритмів. Це передбачає встановлення таксономічного місця, синонімічного ряду для об'єкту, галузей застосування, вивчення патентної та непатентної інформації.

4. При роботі з інформаційними ресурсами необхідно враховувати особливості кодування документів, формування запитів, використання пошукових символів та системи показу результатів.

Перелік інформаційних джерел для проведення інформаційного пошуку для мікробіологічних об'єктів

  • Bacillus subtilis. Вікіпедія. http://uk.wikipedia.org/wiki/Bacillus_subtilis

  • Пошуковий портал Європейського патентного відомства esp@cenet (сторінка «пошук» http://worldwide.espacenet.com/?locale=en_EP)

  • Пошуковий портал Всесвітньої організації інтелектуальної власності patentscope.wipo.int (сторінка «пошук» patentscope.wipo.int/search/en/search.jsf)

  • Пошуковий портал наукової спільноти Австралії www.lens.org.

  • Інтернет-сайт патентного відомства США - www.uspto.gov.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Німеччини - www.depatisnet.de.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Великобританії - www.patent.gov.uk.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Канади - www.cipo.gc.ca.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Китаю - www.cpo.cn.net.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Франції - www.inpi.fr.

  • Інтернет-сайт патентного відомства Японії - www.jpo.go.jp.

  • Сторінка розширеного пошуку Google - http://www.google.com/advanced_search.

  • Сторінка спеціалізованого пошуку Google - scholar.google.com

  • Інформаційний пошуковий портал NCBI (Національного центру біотехнологічної інформації США) - http://www.ncbi.nlm.nih.gov/

  • Бактеріологічний інформаційний портал www.bacterio.net

  • Веб-сторінка бактеріологічного журналу International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology http://ijs.sgmjournals.org/

  • Каталог мікроорганізмів Національної колекції промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології та вірусології НАНУ www.imv.kiev.ua/images/doc/catalog/dep_catalog.pdf.

  • Інтернет-сайт Національної колекції промислових мікроорганізмів Індії www.ncl-india.org/files/NCIM.

  • Інтернет-сайт Національної колекції мікроорганізмів Великобританії www.ncimb.com.

  • Інтернет-сайт Національної колекції мікроорганізмів Німеччини www.dsmz.de/catalogues/catalogue-microorganisms/new-accessions.html.

  • Інтернет-сайт Національної колекції мікроорганізмів Бельгії http://www.straininfo.net/.

  • Інтернет-сайт Всеросійської колекції мікроорганізмів http://www.genetika.ru/vkpm/katalog-mikroorganizmov/

  • Глобальний каталог мікроорганізмів Всесвітньої федерації колекцій культур http://gcm.wfcc.info/

Гаврилей Л.М.